Наведено узагальнені результати акліматизації деревних інтродуцентів у колекціях Ботанічного саду УкрДЛТУ. На підставі тривалих спостережень виведено акліматизаційні числа основних представників інтродукованої дендрофлори і зроблено оцінку ступеня їх адаптації в Західному Лісостепу України.

Описано грунтові умови мінерального живлення деревних рослин зеленої зони Львова. Показано суттєві фізіолого-біохімічні зміни в листках під впливом особливостей місцезростання дерев. Наведено дані статистичного аналізу урбоекологічної залежності асиміляції азоту та його впливу на деякі процеси метаболізму в листках.

Проаналізовано природно-історичні, соціально-економічні, етнокультурні та екологічні особливості гірських регіонів Львівщини. Визначено динаміку фізико-хімічних і біотичних параметрів грунтів, біотичні потенціали гетеротрофних компонентів наземних екосистем, екологічний потенціал за показниками продуктивності, енергетики, трансформації води та депонування вуглецю. Висвітлено проблеми реалізації програми сталого розвитку даних регіонів.

Проанализированы природно-исторические, социально-экономические, этнокультурные и экологические особенности горных регионов Львовской области. Определены динамика физико-химических и биотических параметров почв, биотические потенциалы гетеротрофных компонентов наземных экосистем, экологический потенциал по показателям продуктивности, энергетики, трансформации воды и депонирования углерода. Освещены проблемы реализации программы устойчивого развития данных регионов.

На основании анализа исторического развития и современных представлений сформулированы оригинальные выводы о сущности приспособительных реакций растительного организма. Взаимовлияние среды обитания и живых организмов рассматривается в единстве физических и химических обратных связей. Зольно-химический и органо-химический состав сухого вещества листьев древесных растений предложено рассматривать как показатель адаптивного состояния особи или группы в конкретных условиях их существования и как зеркало состояния экологической среды.

На прикладі найбільшого міста заходу України - Львова проаналізовано загальні тенденції змін стану навколишнього природного середовища в зв'язку з урботехногенезом. Описано характерні зрушення деяких параметрів головних середовищетвірних факторів трансформованих екосистем. Показано зростання комплексного характеру тиску урботехногенного середовища на рослинний покрив і зазначено актуальні питання дослідження механізмів пристосування деревних рослин до нових умов.

Проаналізовано масштаби, сучасні тенденції та загрозливі наслідки антропогенного втручання у біогеохімічний кругообіг азоту в екосистемах різного рівня. Наведено розрахунки та показано приклади негативних явищ, пов'язаних зі зміщенням обсягів циркуляції активних азотних сполук у них. Представлено результати оригінальних досліджень впливу техногенної емісії азотовмісних полютантів у природному середовищі міста Львова на метаболізм деревних видів. Показано істотний вплив різного ступеня трансформованих екотопів міста на синтез білків у листках різних видів.

Представлены результаты исследований особенностей акклиматизации одного из наиболее распространенных в озеленении городов древесного интродуцента. Показаны мофоанатомические, физико-химические и метаболические адаптивные реакции фенотипов в урбоэкосистеме Львова. Предложены аутэкологичекие критерии оптимизации ассортимента декоративных видов для обустройства зеленых зон городов. Как один из путей поддержания устойчивости и функциональности городских насаждений рекомендуется увеличить их видовое и формовое разнообразие.

Проаналізовано вміст важких металів у грунті різних насаджень м. Львів (приміський ліс, парк, сквер, вуличні алеї), а також зольності листків деревних рослин цих насаджень. Встановлено, що у верхньому шарі грунту (0 - 20 см) вміст молібдену, барію, олова, свинцю, срібла і міді зростає від околиць до центра міста. Грунт у лісі в цілому найменше, а вуличних алей найбільше забруднений важкими металами. Підвищену зольність листків встановлено для рослин парків та скверів і трохи меншу у вуличних насаджень, що може бути пов'язано з гіршими умовами мінерального живлення рослин.

Обгрунтовано загальні показники функціональної адаптації аборигенних та інтродукованих деревних рослин за умов урбаністичної екосистеми великого міста Заходу України. З'ясовано, що їх можна одержувати, досліджуючи вміст і співвідношення основних мінеральних, білкових і вуглеводних компонентів у сухій речовині листків. Доведено, що основою пристосування деревних рослин на морфофізіологічному рівні є сприятливий баланс елементів мінерального живлення в асиміляційному апараті та оптимальний діапазон кислотності та буферності внутрішньо-клітинного середовища. На підставі застосування розроблених критеріїв функціональної адаптації зроблено комлексну оцінку акліматизації деревних інтродуцентів Ботанічного саду Національного лісотехнічного університету (м.Львів) та дендрофізіологічну індикацію забруднення азотистими викидами зеленої санітарно-захисної зони хімічного підприємства ВАТ "Рівнеазот". Інтродуценти розділено на три групи: універсальні для озеленення, пластичні (придатні для захищених екотопів) і вразливі, що потребують умов спеціального утримання та піклування. Запропоновано методику візуальної оцінки стану деревних рослин за ознаками їх мінерального живлення, техніку відбору листкової фітомаси, систему аналітичних показників кількісно-якісного складу сухої речовини листків, алгоритм їх одержання та трактування.

Розкрито основи екотоксикології, її понятійний апарат і загальні підходи, питання токсикокінетики та токсикодинаміки екотоксикантів. Розглянуто біогенні токсини, їх значення для живих організмів і функціональну роль у підтриманні стабільності природних екосистем, а також потребу збереження біорізноманіття, зокрема, отруйних видів. Наведено сучасні дані щодо походження, поводження у довкіллі та небезпеки для людини техногенних екотоксикантів: хімічних елементів, отруйних сполук, стійких органічних забруднювачів, особливо шкідливих штучних хімічних канцерогенів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.65 + Е50*801*112.5

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: ВА750117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено основні положення теорії систем, її понятійний апарат, загальні підходи до класифікації, вивчення структури, внутрішніх і зовнішніх функцій систем. Розглянуто основи системного аналізу та моделювання в екології й охороні довкілля. Викладено основи структурно-функціональної організації та типізації екологічних систем. Запропоновано математичні методи системного аналізу. Висвітлено сучасні наукові концепції виникнення, будови й еволюції систем матеріальних, біотичних, соціальних і глобальної соціосфери.

Розглянуто основні складові природних ресурсів України - природні умови, геологічні, біотичні, грунтові, водні, рекреаційні ресурси та людський потенціал країни. Висвітлено історичні періоди генезису природного довкілля та ресурсів, сучасні ознаки та напрями їх антропотрансформації. Викладено принципи невиснажливого використання ресурсного потенціалу, збереження природного середовища та дієві заходи охорони природних багатств держави.

Проведено порівняльні дослідження метаболічних змін і вмісту мінеральних елементів у листках автохтонних та інтродукованих видів деревних рослин, що зростають у дендрарії одного з ботанічних садів Львова, упродовж вегетації та в критичні її періоди. Встановлено репрезентативні показники і критерії функціональної адаптації рослин, які можна використовувати для ранньої діагностики здатності екзотів акліматизуватися до нових умов вирощування.

Обгрунтовано концепцію функціональної адаптації деревних рослин у мінливих екотопах природного та антропогенного довкілля. Запропоновано комплекс методів оцінювання трансформованості середовища. Досліджено морфо-фізіологічні та біохімічні реакції асиміляційного апарату деревних видів на умови вегетації. Детально описано оригінальний методичний підхід до вивчення рівнів функціональної адаптації й адаптаційного потенціалу аборигенних та індукованих деревних порід у нових умовах росту та розвитку, попередньо апробований багаторічними дослідженнями. Запропоновано диференційований асортимент декоративних рослин для різних за якістю умов їх культивування у Західній Україні та в зеленій зоні Львова.

Представлено дослідження історії Зоологічного музею ЛНАУ в Дублянах, створеного у середині XIX ст., де зберігаються цікаві в історичному та науковому плані природничі колекції. Показана його роль у навчальному процесі, у складанні описів ентомофауни Львівщини і популяризаторська діяльність екологічного та сільськогосподарського напряму.

Відображено основні результати вивчення ефективності системи азотного удобрення ячменю озимого при використанні інгібітора нітрифікації в умовах Західного Лісостепу на темно-сірому опідзоленому ґрунті. Зауважено, що високі фони азотного живлення супроводжуються проблемами вилягання стеблостою, втратами нітратів у підґрунтя, емісією газоподібних форм азоту в атмосферу, а також зменшенням віддачі мінеральних добрив з урожаєм зерна. Тому стабілізатор ензимів нітрифікації азоту N-ok Макс гальмує їх надмірне накопичення в орному та підорному шарах ґрунту і пролонгує забезпеченість культури доступним азотом на 6 - 8 тижнів, коли потрібне його стабільне забезпечення у великих кількостях. Його застосування підвищує віддачу азотних добив та збільшує врожай ячменю зимого.